South Georgia and the South Sandwich Islands (англ. South Georgia and the South Sandwich Islands)
Коронна колонія:
Залежні території Фолклендських островів (англ. Falkland Islands Dependencies)
Столиця — Стенлі
(1843-1982, 1982-1985)
Острів Південна Джорджія в 1675 відкрив Ентоні де ла Рош. Відтак на ранніх картах острів мав назву Рош. Перша згадка про нього була від екіпажу комерційного іспанського судна «Леон», що прибув із Сен-Мало (Франція) 28 червня, чи 29 червня, 1756 року. В 1775 році капітан Джеймс Кук першим зійшов на берег та картографував острів і назвав його «островом Джорджія» на честь Джорджа III — короля Великої Британії. Джеймс Кук також відкрив у цьому році 5 Південних Сандвічевих островів, а 3 інші в 1819 році відкрив Беллінсгаузен. Острови отримали назву на честь Джона Монтегю, 4-го графа Сендвіча, який був першим лордом Адміралтейства. Пізніше було додано слово «Південний», щоб відрізнити їх від «Сендвічевих островів», тепер відомих як Гавайські острови. У 1775 році суверенітет над Південною Джорджією оголосила Велика Британія.
У 1882–1883 рр. німецька експедиція в рамках першого Міжнародного полярного року заснувала свою базу в Королівській затоці на південно-східному боці острова Південна Джорджія. Вчені цієї групи спостерігали за проходженням Венери і зафіксували хвилі, що виникли внаслідок виверження Кракатау в 1883 році.
Починаючи з кінця XVIII ст. і до другої половини XX-го Південна Джорджія була базою мисливців на тюленів та китобоїв. Однак, води були непривітні і ряд суден зазнавали аварії. Перше постійне поселення китобоїв було засноване у Грютвікені в 1904 році норвежцем Карлом Антоном Ларсеном під проводом Аргентинської рибальської компанії і їх діяльність продовжувалася до 1965 року. Після припинення китобійного промислу станції було покинуто.
У 1906 році колишнє норвезьке поселення отримало назву Кінг-Едвард-Пойнті на честь короля Сполученого Королівства Едуарда VII. У 1908 році Велика Британія оголосила суверенітет над Південними Сандвічевими островами. Також Патентним листом була заснована посада британського магістра, яку 18 березня 1909 року МЗС Аргентини формально підтвердило без заперечень. До володінь Британії у Південній Атлантиці увійшли Південна Джорджія, Південні Оркнейські острови, Південні Шетландські острови, Південні Сандвічеві острови та Земля Ґреяма. У цьому ж році поселення Кінг-Едвард-Пойнті стало адміністративним центром Залежних територій. З листопада у Південній Джорджії британський магістрат почав здійснювати місцеве адміністративне управління територією.
У наступні роки, військові і комерційні аргентинські судна, як і аргентинські громадяни відвідували острів при дотриманні звичайних портових, митних та імміграційних формальностей, здійснюваних місцевою британською адміністрацією.
Перші офіційні претензії на Південну Джорджію Аргентина заявила в 1927 році, а на Південні Сандвічеві острови — в 1938 році. З тих пір Аргентина намагається отримати контроль над Південною Джорджією та Південними Сандвічевими островами, але неодноразово у 1947, 1951, 1953, 1954 і 1955 рр. відмовлялася виставити ці претензії на дозвіл у Міжнародному суді або незалежному Третейському суді.
Під час Другої світової війни оснащені зброєю торгові судна Королівського флоту патрулювали води островів Південної Джорджії та Антарктики проти німецьких рейдерів. Також на березі були встановлені дві чотиридюймові гармати для захисту заток Камберленд і Стромнесс. У 1949-1950 рр. китобійна база в Кінг-Едвард-Пойнт була розширена як дослідницький центр і контролювався Британською антарктичною службою, яку у 1962 році повністю став Дослідницьким центром залежних територій Фолклендських островів.
25 січня 1955 року — влітку 1956-го Аргентина заснувала літню станцію Теніенте Есквівел в бухті Фергюсон на південно-східному узбережжі острова Туле. 7 листопада 1976 року на острові Туле була таємно обладнана аргентинська військово-морська база «Корбетта-Уругвай». Британці виявили аргентинську присутність у 1978 році і намагалися дипломатично вирішити це питання, але мирні переговори не дали результатів. У 1981 році Великій Британії довелося припинити діяльність своєї Британської антарктичної служби в Грітвікені.
19 березня 1982 року розпочалась аргентинська інтервенція, після того як група цивільних робітників з військового транспорту ARA Bahía Buen Suceso без дозволу британської сторони висадилась на острові Південна Джорджія та підняла прапор Аргентини. 3 квітня аргентинські сили окупували Грютвікен та Літ-Гарбор. ВМС Аргентини залишили підрозділ з 55 морських піхотинців на острові, де залишилися і 39 робітників. Південна Джорджія була відбита британськими силами 25 квітня 1982 року, під час операції Paraquet. 20 червня 1982 року, після поразки Аргентини, базу було демонтовано.
Заморська територія Британії:
Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови (англ. South Georgia and the South Sandwich Islands)
Столиця — Кінг-Едвард-Пойнт (з 1909)
Площа — 3 903 км2, Без постійного населення
(з 1985)
У 1985 році Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови перестали управлятися як залежні території Фолклендських островів і стали окремою Заморською територією. База в Кінг-Едвард-Пойнт, яку перетворили на невеликий військовий гарнізон після війни, в 2001 році перейшла знову під цивільне управління і контролюється Британською антарктичною службою.
З 1990-х рр. острови стали популярним туристичним місцем, де регулярно їх відвідують круїзні лайнери. З 1995 року Південноафриканське метеорологічне бюро з дозволу Великої Британії утримує дві автоматичні метеостанції на островах Завадовського і Туле в безлюдному і вулканічно активному архіпелазі Південні Сандвічеві острови. У 2000 році база Британської антарктичної служби в Грітвікені була знову відкрита, а в 2001 році британський військовий гарнізон вивівся з Південної Георгії.
Щоб захистити унікальність навколишнього середовища, 23 лютого 2012 року її уряд створив морську захисну зону Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів, одну з найбільших у світі морських заповідників.
Монетна система:
100 пенсів = 1 фолклендський фунт стерлінгів
|
Поселенці островів використовують валюту Великої Британії. Також на британському монетному дворі Побджой карбуються офіційні пам’ятні монети для територій номіналами в 50 пенсів, 1, 2, 4, 10 та 20 фунтів.
2 фунти стерлінгів, 2008 2008 |
8,5$ | Proof |
Докладніше: Південна_Джорджія_та_Південні_Сандвічеві_Острови, History_of_South_Georgia_and_the_South_Sandwich_Islands, Falkland_Islands_Dependencies,
Вакуленко-К. Володимир - колекція, література 